ЛЕКЦІЯ № 1 З ЕПІДЕМІОЛОГІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СТАНІВ (З ВІЙСЬКОВОЮ ЕПІДЕМІОЛОГІЄЮ) План лекції: Класифікація надзвичайних ситуацій. Розвиток епідемічного процесу серед особового складу військ і населення при надзвичайних ситуаціях. Визначення військової епідеміології, її розділи і задачі. Особливості епідемічного процесу в умовах бойових дій і при застосуванні ЗМУ. Методичні основи вивчення епідемічного процесу в надзвичайних ситуаціях. Тема: Теоретичні та методичні основи епідеміології надзвичайних станів. Особливості епідемічного процесу при надзвичайних ситуаціях 1. Класифікація надзвичайних ситуацій Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті чи території внаслідок технологічної аварії, катастрофи, стихійного лиха, епідемії (епізоотії, епіфітотії), великих пожеж або використання засобів ураження, які призвели чи можуть призвести до людських та матеріальних втрат. Катастрофа - обстановка на об'єкті, яка виникла раптово чи поступово, в певному районі або на території, характеризується людськими жертвами і, внаслідок цього, необхідністю надання термінової медичної допомоги (ТМД) потерпілим, проведення евакуаційно-рятувальних робіт і захисту населення району лиха від шкідливих для здоров'я чинників (радіоактивні та високотоксичні речовини (РР, ВТР), висока або низька температура та ін.). Великі катастрофи викликають стресовий стан населення регіону лиха внаслідок порушення нормальних умов їх життя і діяльності, руйнування будинків і споруд, пожеж, повені чи зараження навколишнього середовища шкідливими речовинами. Катастрофи класифікують: 1. За масштабами, рівнями: а) загальнодержавні; б) регіональні; в) місцеві; г) об'єктові. 2. За причинами: а) виробничі з вивільненням енергії - механічної, хімічної термічної, радіаційної; б) транспортні - автомобільні, авіаційні, залізничні, на воді, в тому числі водогосподарські; в) стихійні лиха: - метеорологічні: урагани, тайфуни, бурі, посухи, спека; - топологічні: повені, зсуви, селі; - тектонічні: землетруси, виверження вулканів; г) соціальні: - війни, епідемії, масові заворушення, тероризм; д) екологічні: -забруднення навколишнього середовища шкідливими для здоров'я речовинами, пересихання річок та озер, "хвороби" водоймищ, глобальні зміни клімату. 3. За швидкістю виникнення: а) раптові; б) з небезпекою швидкого поширення; в) з небезпекою помірного поширення. 4. За кількістю потерпілих (з Положення про рівні та класифікацію НС, затвердженого Кабінетом Міністрів України 1997 р.): Будь-яка НС вимагає проведення рятувальних, медичних, інженерних та інших робіт по ліквідації її наслідків. При цьому ліквідація медичних наслідків НС майже у всіх випадках має пріоритетне значення, оскільки завжди при виникненні НС головним є рятування життя потерпілих і захист населення району лиха від шкідливих для здоров'я чинників. 2. Розвиток епідемічного процесу серед особового складу військ і населення при надзвичайних ситуаціях Надзвичайні ситуації, які тісно пов'язані з стихійними лихами або катастрофами, суттєво впливають на формування епідемічних осередків ряду інфекційних хвороб. В районі надзвичайних ситуацій зростання інфекційної захворюваності обумовлюється такими причинами: - зруйнування комунальних об'єктів (водопостачання, каналізації, опалення); - різке погіршання санітарно-гігієнічного стану території в зв'язку зі зруйнуванням промислових об'єктів, житлових будинків, наявністю трупів людей і тварин, гниючих продуктів тваринного і рослинного походження; - масове розмноження гризунів, поява епізоотій серед них і активізація природних осередків інфекційних хвороб; - масова міграція організованих і неорганізованих контингентів людей, переміщення рятувальників і військових, різних сил і засобів, які використовуються для ліквідації наслідків стихійних лих або катастроф; - підвищення сприйнятливості постраждалого населення до інфекцій у зв'язку зі зниженням загальної резис...